⚔️ Переможний бій Івана Богуна під Монастирищем - подія, що увійшла в історію нашого краю

 📜 21–22 березня минає 373 роки від однієї з найважливіших подій в історії нашого краю — переможного бою козацького війська під проводом полковника Івана Богуна над польським військом під Монастирищем.

У XVII столітті Монастирищина майже сто років була козацьким краєм. На  початку Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Монастирище стало справжньою фортецею.

🏰 Місто було добре укріплене: високі земляні вали, глибокі рови з водою, частокіл, сторожові вежі, міцно замкнені брами.

Потрапити до фортеці можна було лише через дві брами: ➡️ східну — на Умань ⬅️ західну — на Кальник.

Залишки західної брами. Фото з архіву Монастирищенського краєзнавчого музею.

⚔️ Територія Монастирищини входила до Брацлавського воєводства козацької держави і була поділена на полки та сотні.
📍 Цибулів із прилеглими поселеннями входив до Уманського полку, яким керував полковник Іван Ганжа. У полку було 14 сотень, одна з них діяла в Цибулеві, де сотником був Іван Грозденко.
📍 Монастирище і Терлиця входили до складу Кальницького (Вінницького) полку, яким командував полковник Іван Богун. Терлицьку сотню очолював Василь Вараниця, а фортецю в Монастирищі обороняла сотня козаків під проводом сотника Дрозденка.

🔥 Польська шляхта не змирилася з існуванням молодої козацької держави.                                      

Навесні 1653 року 15-тисячне військо польського гетьмана Стефана Чарнецького розпочало каральний похід Брацлавщиною. На своєму шляху поляки захоплювали і руйнували козацькі містечка: 📍 Немирів 📍 Погребище 📍 Кальник 📍 Балабанівку. Села палали, мирне населення гинуло…                        

Іван Богун вирішив не допустити ворога до Умані та вглиб України і зупинити польське військо біля укріпленого Монастирища.

                        Я.Мадеєвський. Іван Богун. Літографія. 1884 р.

⚔️ Ранком 21 березня 1653 року польське військо розпочало штурм фортеці з боку західної  брами 

🔔 Залунали сурми. 💥 Загриміли перші постріли гаківниць і мушкетів. 

⚔️ Лунали вигуки козаків і жовнірів.

Гетьман Чарнецький на білому коні без шолому з’являвся то тут, то там, вигукуючи команди.

Після кількох атак полякам вдалося зруйнувати передову залогу з возів, в окремих місцях подолати рови з водою та прорватися на вал....Але козаки сотника Дрозденка зустріли ворога щільним вогнем із гаківниць. Мушкетники стріляли з бійниць, а лучники засипали нападників стрілами.                                                            

За свідченням літописця Самійла Величка, лише за один день поляки втратили до 5 тисяч жовнірів.        

Значні втрати були і в козаків…Уночі козаки: 🔥 загасили пожежі 🪵 полагодили частокіл ⚔️ підготувалися до нового бою.

⚔️ Вранці 22 березня поляки почали новий штурм фортеці.

Жовніри підірвали частину частоколу порохом, розпочалася пожежа в середині...У пролом майже одночасно кинулися Дрозденко з мушкетниками, козаки зі списами та польські жовніри Чарнецького.
У запеклій сутичці загинув сотник Дрозденко.
Але в цей момент сталася подія, що змінила хід битви.
🏹 Козацька стріла пробила обидві щоки Чарнецького. Пораненого гетьмана ледве винесли з поля бою. І саме тоді…

🐎 У тил польського війська раптово вдарила козацька кіннота на чолі з Іваном Богуном.Козаки були переодягнені в татарський одяг і з гучними вигуками «Ал-лах! Ал-лах!» атакували ворога. 

Серед поляків почалася паніка. Вони вирішили, що на допомогу Богуну підійшло військо Богдана Хмельницького з татарами. За словами польського хроніста Самуїла Твардовського, поляки: «як ошпарені, кинули свої обози, поранених і хворих… втікали так, що за одну ніч сім миль пробігли». Під Монастирищем загинуло близько 6 тисяч польських жовнірів.                     

                                                                                                 

Художник Олександр Галай,

Бій під Монастирищем

🏇 Богдан Хмельницький поспішав на допомогу війську Богуна, але, дізнавшись про перемогу, був надзвичайно задоволений. Літописи розповідають, що гетьман довго сміявся з польської шляхти, яка втекла з поля бою.

Кошова гора

За народними переказами, табір Хмельницького стояв на горі, яку і сьогодні називають Кошовою.